Powered By Blogger

четверг, июля 28

понедельник, июля 25

Видавництва, що спеціалізуються на виданні сучасної української літератури

ГРАНІ-Т 
     Київське видавництво дитячої та культурологічної літератури, засноване у лютому 2006 року. Видавництво «Грані-Т» (Грані творчості) має два пріоритети діяльності ─ дитячий та культурологічний. Кредо видавництва: розкривати нові, часом несподівані грані творчості письменників, художників, редакторів та дизайнерів.
ФОЛІО
Харківське видавництво існує вже більше десяти років і є одним із мейджорів українського книговидавництва: за січень-листопад 2010 року видало 234 книги, 103 з яких – українською. Розробило і підготувало до друку 76 книжкових серій.

ЛІЛЕЯ-НВ
  Івано-Франківське товариство, засноване у 1995 році при Українській скаутській організації «Пласт». Видає пластову літературу та спеціалізується на сучасній українській літературі.

Літературна агенція «ПІРАМІДА»
    Львівська організація. За останні два роки воно видало понад 200 книг. Багато книжок виходять у серіях: «Fest-проза», « Fest-поезія», «Fest-есеїстика», «Приватна колекція», «Готика», «Мітологія», «Час Львова». Також видає книжки переможців літературного конкурсу «Коронація слова».  

ФАКТ
Київське видавництво. Існує з 1997 року. Сфера діяльності: художня література (класична та сучасна, вітчизняна та перекладена), літературознавчі студії, мистецькі дослідження.

КАЛЬВАРІЯ
Львівське видавництво створене в 1991 році і першопочатково спеціалізувалося на виданні спеціалізованої літератури. Надає пакети ліцензій на створення аудіокнижок, результатом чого став масштабний проект компанії «CD Сom-Україна» з назвою «Сучасна українська літуратура», в рамках якого за ліцензією видавництва «Кальварія» вийшли аудіокнижки Тетяни Винокурової-Садиченко, Любка Дереша, Василя Шкляра, Василя Кожелянка, Алли Сєрової, Ірен Роздобудько.

Патріарх Кирил – людина епохи постмодернізму, для якої немає моралі, а є життєві інтереси. Для людей такого типу cлово існує не для молитви, сповіді чи відкриття істин, а для піару.

среда, июля 20

Інтерактивні форми навчання

Акваріум

        Учитель розподіляє  учнів на три групи і пропонує їм прочитати текст підручника. Ці норми будуть потрібні під час  виконання наступного завдання.
        Потім одна  з груп сідає в центрі класу. Це необхідно, щоб відокремити діючу групу від слухачів певною відстанню. Ця група отримує лист із ситуацією і таке завдання:
·       Прочитайте вголос ситуацію;
·       Обговоріть її в групі, використовуючи  метод дискусії;
·       Дійдіть спільного рішення за 3-4 хв.
       Поки група займає місце, вчитель ознайомлює клас із цим завданням і нагадує правила дискусії в малих групах. Групі пропонують уголос прочитати ситуацію та обговорити її розв’язання. Всі інші учні класу мають тільки слухати, не втручаючись у хід обговорення. На цю роботу групі дають 3-5 хв. 
      Після закінчення група займає свої місця, а вчитель ставить до класу запитання:
- Чи погоджуєтеся ви з думкою групи?
- Чи була ця думка досить аргументованою, доведеною?
- Який з аргументів ви вважаєте найбільш переконливим? На таку бесіду відводять 2-3 хв. Після цього місце в  «акваріумі» займає інша група і обговорює наступну ситуацію.
       Усі групи по черзі мають побувати  в «акваріумі», і діяльність кожної з них мусить бути обговорена класом.

На допомогу вчителю історії

                             Інтерактивна модель навчання

           Слово « інтерактив» прийшло до нас від слова «interact»,  де  inter – це взаємний і act – діяти, інтерактивний – здатний до взаємодій, діалогу.
          Суть інтерактивного навчання в тому, що навчальний процес відбувається  за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів. Це спів навчання, взаємонавчання ( колективне, групове, навчання у співпраці), де і учень, і вчитель  являються рівноправними, рівнозначними суб’єктами навчання, розуміють, що вони роблять.

           Організація інтерактивного навчання  передбачає:
·        моделювання життєвих ситуацій;
·         використання рольових ігор;
·        спільне вирішення проблем на основі аналізу обставин та відповідної ситуації.

           Воно ефективно сприяє формуванню навичок і умінь, виробленню цінностей,створенню атмосфери співробітництва, взаємодії, дозволяє педагогу справжнім лідером дитячого колективу.
          Інтерактивна взаємодія включає як домінування одного учасника навчального процесу над іншими, так і однієї думки над іншою. В ході інтерактивного навчання  учні вчаться бути  демократичними, спілкуватися з іншими людьми, критично мислити, приймати продумані рішення. Такі підходи до навчання  не є повністю новими для української школи, наприклад у 20 – ті роки, а також розробку елементів інтерактивного навчання ми можемо знайти у працях В. Сухомлинського, творчості вчителів – новаторів 70 -80-х років ( Ш. Амонашвілі. В. Шаталова, Є. Ільїна, С. Лисенкової та інші), теорії розвивального навчання.
         У Західній Європі та США групові форми навчальної діяльності учнів активно розвивались та вдосконалювались. У кінці ХХ ст.. інтерактивні технології набули поширення  в теорії та практиці американської школи, де її використовують при викладанні  різноманітних  предметів. Дослідження, проведені національним тренінговим центром ( США, штат Меріленд) у 80-х роках, показують, що інтерактивне навчання дозволяє різко збільшити процент засвоєння матеріалу, оскільки впливає не тільки на свідомість учня, але й на почуття, волю (дії, практику). Результати цих досліджень були виражені в схемі, що отримала назву «Піраміда навчання». З піраміди видно, що найменших результатів можна досягти за умови пасивного навчання.
Ці дані цілком підтверджують дослідженнями сучасних російських психологів, за їхніми оцінками старший школяр може, читаючи очима, запам’яти 10% інформації, слухаючи - 26 %, розглядаючи -50%. Обгововорючи – 70%, особистий досвід - 80%, спільна діяльність з обговоренням - 90%,  навчання інших - 95%.
       Отже, процес навчання – не автоматичне викладання навчального матеріалу в голові учня. Він потребує напруженої розумової роботи дитини і її власної активної участі в цьому процесі. Пояснення і демонстрація , самі по собі, ніколи не дадуть справжніх, стійких знань. Цього можна досягти тільки за допомогою активного (інтерактивного ) навчання.




Лекція -5% засвоєння



Читання – 10% засвоєння



Відео/аудіо матеріали -20% засвоєння



Демонстрація -30% засвоєння


Дискусійні групи -50% засвоєння



Практика через дію – 75% засвоєння


Навчання інших / застосування отриманих знань відразу ж – 90 % засвоєння



    Усе вищесказане, звичайно, не означає, що потрібно використовувати інтерактивне навчання. Для навчання важливі всі форми рівні пізнання і всі види методик і технологій.