Якщо Вам цікавий сучасний історичний роман, звертаю Вашу увагу на два імені української літератури.
У першу чергу хочу згадати "батька" українського бестселера, переможця літературної премії імені Шевченко 2010 року Р. Шкляра з його романом «Залишенець. Чорний ворон»: українські повстанці Холодного Яру борються проти окупаційної більшовицької влади. На головний стрижень нанизано певну кількість епізодів, в основному пов’язаних із героїчними діями лісовиків: «У Капітанівці вони ще запалили волосний виконком, перед тим забравши в його голови «громадський податок» - сто десять мільйонів совєтських рублів… По дорозі заодно підпалили ще комнезам, спровадивши його голову до небесної канцелярії…» тощо. За містичність і загадковість твору відповідають чорний ворон (у сенсі птаха), що спостерігає за подіями і все розуміє, сліпа ворожка, загадкова дівчина, яка приходить на ніч до Чорного Ворона (у сенсі людини), юродивий Варфоломій, який не гине, як не стараються безбожні москалі.
Відомий Василь Шкляр і іншими своїми творами: «Тінь сови», «Ностальгія», «Ключ», «Елементал», «Кров кажана» та ін. Його називають одним із найпопулярніших письменників, а ще — «містичним» письменником.
До речі, у Василя Шкляра багато літературних премій. Проте найулюбленіша — «Автор, чиїх книжок найбільше викрали з магазинів».
Свій погляд на ці події 40-50-х років висловив письменник Михайло Андрусяк у своїх творах. Він є автором художньо-документальних повістей "Студені милі", "Ув'язнена скрипка", "Криваві роси сорокових", "Грані болю", "Брати грому", книжки оповідань "Біла душа", автор-упорядник книжок "Христос воскрес" і "Торба галицьких анекдотів".
