Інтерактивна модель навчання
Слово « інтерактив» прийшло до нас від слова «interact», де inter – це взаємний і act – діяти, інтерактивний – здатний до взаємодій, діалогу.
Суть інтерактивного навчання в тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів. Це спів навчання, взаємонавчання ( колективне, групове, навчання у співпраці), де і учень, і вчитель являються рівноправними, рівнозначними суб’єктами навчання, розуміють, що вони роблять.
Організація інтерактивного навчання передбачає:
· моделювання життєвих ситуацій;
· використання рольових ігор;
· спільне вирішення проблем на основі аналізу обставин та відповідної ситуації.
Воно ефективно сприяє формуванню навичок і умінь, виробленню цінностей,створенню атмосфери співробітництва, взаємодії, дозволяє педагогу справжнім лідером дитячого колективу.
Інтерактивна взаємодія включає як домінування одного учасника навчального процесу над іншими, так і однієї думки над іншою. В ході інтерактивного навчання учні вчаться бути демократичними, спілкуватися з іншими людьми, критично мислити, приймати продумані рішення. Такі підходи до навчання не є повністю новими для української школи, наприклад у 20 – ті роки, а також розробку елементів інтерактивного навчання ми можемо знайти у працях В. Сухомлинського, творчості вчителів – новаторів 70 -80-х років ( Ш. Амонашвілі. В. Шаталова, Є. Ільїна, С. Лисенкової та інші), теорії розвивального навчання.
У Західній Європі та США групові форми навчальної діяльності учнів активно розвивались та вдосконалювались. У кінці ХХ ст.. інтерактивні технології набули поширення в теорії та практиці американської школи, де її використовують при викладанні різноманітних предметів. Дослідження, проведені національним тренінговим центром ( США, штат Меріленд) у 80-х роках, показують, що інтерактивне навчання дозволяє різко збільшити процент засвоєння матеріалу, оскільки впливає не тільки на свідомість учня, але й на почуття, волю (дії, практику). Результати цих досліджень були виражені в схемі, що отримала назву «Піраміда навчання». З піраміди видно, що найменших результатів можна досягти за умови пасивного навчання.
Ці дані цілком підтверджують дослідженнями сучасних російських психологів, за їхніми оцінками старший школяр може, читаючи очима, запам’яти 10% інформації, слухаючи - 26 %, розглядаючи -50%. Обгововорючи – 70%, особистий досвід - 80%, спільна діяльність з обговоренням - 90%, навчання інших - 95%.
Отже, процес навчання – не автоматичне викладання навчального матеріалу в голові учня. Він потребує напруженої розумової роботи дитини і її власної активної участі в цьому процесі. Пояснення і демонстрація , самі по собі, ніколи не дадуть справжніх, стійких знань. Цього можна досягти тільки за допомогою активного (інтерактивного ) навчання.
Лекція -5% засвоєння | ||||||||||||
Читання – 10% засвоєння | ||||||||||||
Відео/аудіо матеріали -20% засвоєння | ||||||||||||
Демонстрація -30% засвоєння | ||||||||||||
Дискусійні групи -50% засвоєння | ||||||||||||
Практика через дію – 75% засвоєння | ||||||||||||
Навчання інших / застосування отриманих знань відразу ж – 90 % засвоєння | ||||||||||||
Усе вищесказане, звичайно, не означає, що потрібно використовувати інтерактивне навчання. Для навчання важливі всі форми рівні пізнання і всі види методик і технологій.
