Серед розмаїття "жіночої прози"

В сучасній українській художній прозі досить помітним є явище справжнього кількісного “вибуху” обсягів літературно-художньої продукції авторів-жінок. З’явилося, зокрема, багато нових імен, надзвичайно строкатий вигляд має також ідейна, тематична, проблематична, жанрова, дискурсивна основи текстів, створених письменницями. На слуху сьогодні такі романи: «Польові дослідження з українського сексу» О.Забужко, «Ностальгія» та «Зрада» Є. Кононенко, «Землетрус» та «Діти Ніоби» С. Майданської, «Записки Білого Пташка» Г. Пагутяк, «Не думай про червоне» С. Пиркало, «Мерці» та «Ескорт у смерть» І .  Роздобудько, «Блудниця вавилонська» та Г. Тарасюк, «Репетитор» А. Хоми, повісті та оповідання О. Забужко, М. Матіос, Г. Пагутяк, Л. Пономаренко Н. Хаткіної та багатьох інших жінок-письменниць. Ці твори відрізняються досить розгалуженою системою жанрових ознак, де можемо виділити такі жанри, як соціально-психологічний роман, інтелектуальний роман, виробничий роман, химерний роман з рисами міфологізму і фантастики, роман-хроніку, документальний роман, комічний роман, роман-трагіфарс, посмодерністський детектив, готичний та пригодницький роман, саспенс, трилер, роман-мелодрама й “жіночий роман” (любовна історія, „лав сторі”), “бойовик-екшн”, квест, а також цілий ряд малих прозових жанрових форм – повість, оповідання, новела, вірш прозою тощо.