Powered By Blogger

среда, июля 20

На допомогу вчителю історії

                             Інтерактивна модель навчання

           Слово « інтерактив» прийшло до нас від слова «interact»,  де  inter – це взаємний і act – діяти, інтерактивний – здатний до взаємодій, діалогу.
          Суть інтерактивного навчання в тому, що навчальний процес відбувається  за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів. Це спів навчання, взаємонавчання ( колективне, групове, навчання у співпраці), де і учень, і вчитель  являються рівноправними, рівнозначними суб’єктами навчання, розуміють, що вони роблять.

           Організація інтерактивного навчання  передбачає:
·        моделювання життєвих ситуацій;
·         використання рольових ігор;
·        спільне вирішення проблем на основі аналізу обставин та відповідної ситуації.

           Воно ефективно сприяє формуванню навичок і умінь, виробленню цінностей,створенню атмосфери співробітництва, взаємодії, дозволяє педагогу справжнім лідером дитячого колективу.
          Інтерактивна взаємодія включає як домінування одного учасника навчального процесу над іншими, так і однієї думки над іншою. В ході інтерактивного навчання  учні вчаться бути  демократичними, спілкуватися з іншими людьми, критично мислити, приймати продумані рішення. Такі підходи до навчання  не є повністю новими для української школи, наприклад у 20 – ті роки, а також розробку елементів інтерактивного навчання ми можемо знайти у працях В. Сухомлинського, творчості вчителів – новаторів 70 -80-х років ( Ш. Амонашвілі. В. Шаталова, Є. Ільїна, С. Лисенкової та інші), теорії розвивального навчання.
         У Західній Європі та США групові форми навчальної діяльності учнів активно розвивались та вдосконалювались. У кінці ХХ ст.. інтерактивні технології набули поширення  в теорії та практиці американської школи, де її використовують при викладанні  різноманітних  предметів. Дослідження, проведені національним тренінговим центром ( США, штат Меріленд) у 80-х роках, показують, що інтерактивне навчання дозволяє різко збільшити процент засвоєння матеріалу, оскільки впливає не тільки на свідомість учня, але й на почуття, волю (дії, практику). Результати цих досліджень були виражені в схемі, що отримала назву «Піраміда навчання». З піраміди видно, що найменших результатів можна досягти за умови пасивного навчання.
Ці дані цілком підтверджують дослідженнями сучасних російських психологів, за їхніми оцінками старший школяр може, читаючи очима, запам’яти 10% інформації, слухаючи - 26 %, розглядаючи -50%. Обгововорючи – 70%, особистий досвід - 80%, спільна діяльність з обговоренням - 90%,  навчання інших - 95%.
       Отже, процес навчання – не автоматичне викладання навчального матеріалу в голові учня. Він потребує напруженої розумової роботи дитини і її власної активної участі в цьому процесі. Пояснення і демонстрація , самі по собі, ніколи не дадуть справжніх, стійких знань. Цього можна досягти тільки за допомогою активного (інтерактивного ) навчання.




Лекція -5% засвоєння



Читання – 10% засвоєння



Відео/аудіо матеріали -20% засвоєння



Демонстрація -30% засвоєння


Дискусійні групи -50% засвоєння



Практика через дію – 75% засвоєння


Навчання інших / застосування отриманих знань відразу ж – 90 % засвоєння



    Усе вищесказане, звичайно, не означає, що потрібно використовувати інтерактивне навчання. Для навчання важливі всі форми рівні пізнання і всі види методик і технологій.


Методичні рекомендації щодо використання інтерактивних методів навчання.

          Для того щоб подолати складності застосування окремих інтерактивних технологій і перетворити їх слабкі сторони в сильні, треба пам’ятати:
·        Інтерактивна взаємодія потребує певної зміни всього життя  класу, а також значної кількості часу для підготовки  як учням так і педагогу. Починайте з поступового включення елементів цієї моделі, якщо ви або учні з ними не знайомі.  Краще старанно підготувати декілька інтерактивних занять у навчальному році, чим часто проводити наспіх підготовлені ігри.
·        Можна провести з учнями особливе  «організаційне заняття» і створити разом із ними  «правила роботи в класі». Налаштуйте учнів на старанну підготовку до інтерактивного заняття. Використовуйте спочатку прості інтерактивні технології   - робота в парах, в малих групах.»мозковий штурм» і т д. Коли у вас і учнів з’явиться досвід подібної роботи, такі заняття будуть проходити набагато легше, а підготовка не буде потребувати  багато часу.
·        Використання інтерактивного навчання – не самоціль. Це лише засіб для досягнення тієї атмосфери в класі, що найкраще сприяє атмосфері співробітництва, порозуміння  і доброзичливості, надає можливості дійсно реалізувати особистісно-орієнтовне навчання.
·        Якщо застосування вами інтерактивної моделі у конкретному класі веде до протилежних результатів, треба переглянути вашу стратегію й обережно підходити до її використання.
·        Для ефективного застосування інтерактивного навчання, зокрема для того, щоб охопити весь необхідний обсяг матеріалу і глибоко його вивчити (а не перетворити технології в безглузді «ігри заради самих ігор»), педагог повинен старанно планувати свою роботу, щоб:

-    дати завдання учням для попередньої підготовки: прочитати,         продумати, виконати самостійні підготовчі завдання;
-    відібрати до уроку чи заняття такі інтерактивні вправи, які б дали учням «ключ» до освоєння теми;
-    під час самих інтерактивних  вправ  дати час учням  подумати  над завданням, щоб вони  сприяли його серйозно, а не механічно або 2 граючи» виконали його;
-     на одному занятті можна використовувати одну ( максимум дві )  інтерактивні вправи, а не калейдоскоп;
-     дуже важливим є провести спокійно глибоке обговорення за підсумками  інтерактивної  вправи; зокрема акцентуючи увагу і на іншому матеріалі теми,  прямо не  порушеному в інтерактивній вправі;
-     проводити швидкі опитування, самостійні  домашні роботи з різноманітних матеріалів теми, що не були пов’язані з інтерактивними завданнями.


        Для зміцнення контролю над ходом процесу навчання за умов використання інтерактивної моделі навчання  вчитель повинен попередньо добре підготуватися:

·    Глибоко вивчити  і продумати матеріал, у тому числі додатковий, наприклад, різноманітні тексти, зразки документів, приклади, ситуації, завдання для груп тощо;

·   Старанно спланувати і розробити заняття, визначити хронометраж, ролі учасників, ефективності заняття;

·   Мотивувати учнів до вивчення шляхом добору найбільш цікавих для учнів випадків, проблем; оголошення результатів заняття і критеріїв оцінки роботи учнів;

·   Передбачити різноманітні методи для привернення уваги учнів, настроювання їх на роботу, підтримання дисципліни, необхідної для нормальної роботи аудиторії в цілому, зокрема, можуть сприяти різноманітні вправи.


Інтерактивні методи.

Робота в малих групах.
          Робота в малих групах дає змогу учням набути навичок, необхідних для спілкування  та співпраці. Вона стимулює роботу в команді. Ідеї, вироблені в групі, допомагають учасникам бути корисними один одному. Висловлювання думок допомагає їм відчути особисті можливості  та зміцнити їх.
         Учитель об’єднує учнів  у малі групи, розподіляє завдання між групами. Вони мають за короткий час (як правило, 3-10 хв.) виконати це завдання та представити результати роботи своєї групи.
         Більшість завдань слід опрацьовувати саме в малих групах або парах, тому що учням краще висловлювати в невеличкій групі. Робота в малих групах дає змогу заощадити час уроку, бо зникає потреба вислуховувати кожну людину у великій групі.

Коли ви починаєте роботу  з  малими  групами:

1.     Об’єднайте учнів у малі групи ( 4-6 осіб).
2.      ознайомте їх з ролями, які вони можуть виконувати.

·        Спікер ( керівник групи):
Зачитує завдання групи;
Організовує порядок виконання;
Пропонує учасникам групи висловлюватися по черзі;
Заохочує групу до роботи;
Підбиває підсумки  роботи;
Визначає відповідача.

·       Секретар:
      Веде записи результатів роботи своєї групи;
      Записи веде стисло й розбірливо;
      Як член групи, має бути готовим висловити думку групи під час        підбиття підсумків або допомогти доповідачеві. 

 
·       Доповідач:
     Чітко висловлює думку групи;
     Доповідає про результати роботи групи.

3.     Дайте кожній групі конкретне завдання та інструкцію щодо організації групової роботи;
·        Можна починати висловлюватися спочатку  за бажанням, а потім по черзі;
·        Необхідно дотриматись одного з правил активного слухання, коли хтось говорить, усі слухають і не перебивають. Намагатися обговорювати ідею, а не особи учнів, які висловили цю ідею;
·        Утримуватися від оцінок та образ учасників групи;
·        Намагатися в групі дійти спільної думки, хоча в деяких випадках у групі може  бути особлива думка і вона має право на існування.
4.     Виділіть час на виконання групової роботи. Під час групової роботи надайте кожній групі потрібну допомогу.
5.     Запропонуйте групам представити результати роботи.
6.     Прокоментуйте роботу груп.

        
 « Мозковий штурм»
« Мозковий штурм» - це ефективний та добре відомий інтерактивний метод колективного обговорення, що широко використовується. Він спонукає виявити свою уяву та творчість шляхом вираження думок усіх учасників, допомагає знаходити декілька рішень щодо конкретної проблеми.
Порядок  проведення:
1.     Запропонуйте учням сісти так, щоб вони почувалися зручно та невимушено.
2.      Визначте основні правила ( див. далі)
3.     Повідомте їм проблему. Яку треба вирішити.
4.      Запропонуйте учасникам висловити свої ідеї.
5.     запитуйте їх по черзі надходження. Не вносьте в ідеї ніяких коректив.
6.     Спонукайте учасників до висування нових ідей, додаючи при  цьому свої особисті.
7.     намагайтеся  не допускати глузування, коментарів або висміювання яких – небудь ідей.
8.      Продовжуйте доти, доки будуть надходити нові ідеї.
9.     На закінчення обговоріть та оцініть запропоновані ідеї.

       Правила проведення « мозкового штурму», які можна запропонувати учням:
1.     Під час «висування ідей» не пропускайте жодної. Якщо ви будите судити про ідеї та оцінювати їх під час висловлювання, учасники зосередять більше уваги на захисті своїх ідей, ніж на спробах запропонувати нові та більш досконалі.
2.     необхідно заохочувати всіх до висловлення якомога більшої кількості ідей. Варто заохочувати навіть фантастичні ідеї.
3.     Кількість ідей слід заохочувати. Врешті-решт, кількість породжує якість. В умовах висування  великої кількості ідей учасники мають змогу дати політ уяві.
4.     Спонукайте всіх учасників розвивати або змінювати ідеї інших. Об’єднання або зміна раніше висунутих ідей часто спричиняє висування нових, що перевершують попередні.
5.     У класі можна повісити такий плакат:
·        « Кажіть усе, що спаде вам на думку»
·        « Не обговорюйте і не критикуйте висловлювань інших»
·        « Можна повторювати ідеї, запропоновані кимось іншим»
·        «Розширення запропонованої ідеї заохочується»


Прес – метод.
         Прес – метод слід використовувати тоді, коли виникають суперечливі питання та під час проведення вправ, у яких треба зайняти визначену позицію з обговорюваної  проблеми.

         Мета: цей метод дає учням змогу під час уроків вибирати аргументи або  висловлювати свою думку з дискусійного питання. Метод допомагає учням пояснити сої думки та сформулювати їх у виразній і стислій формі.

 Порядок проведення:

 Роздайте матеріали, в яких зазначено чотири етапи ПРЕС – методу:

ПОЗИЦІЯ
Я вважаю,що ___________________________________________________
( висловіть свою думку, поясніть, у чому полягає ваша точка зору)

ОБГРУНТУВАННЯ
_________________ тому що  ______________________________________
( наведіть причину появи цієї думки,тобто на чому ґрунтуються докази на підтримку вашої позиції)

ПРИКЛАД
Наприклад_______________________________________________________
( наведіть факти, які демонструють ваші докази, вони зміцнять вашу позицію)

ВИСНОВКИ
__________________ тому __________________________________________
( узагальніть свою думку. Зробіть висновок про те, що необхідно робити; це заклик прийняти вашу позицію)
          Поясніть механізм етапів ПРЕС- методу і дайте відповідь на можливі запитання учнів. Наведіть приклад до кожного з етапів.
          Запропонувати бажаючим спробувати цей метод до будь якої проблеми на вибір.
          Перевірте, чи розуміють учні механізм застосування методу.
          Етапи можна адаптувати. Пропонуючи учням наводити декілька варіантів своїх думок або прикладів.
          Коли формулу зрозуміють усі учні, починайте вправу.

« Мікрофон»

        Метод « Мікрофон» дає змогу кожному сказати щось швидко. По черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи позицію.
        Уявіть, що у вас в руках мікрофон і саме вам потрібно висловити думку. Тому інші  учні не можуть говорити, кричати з місця, оскільки право говорити має тільки той, у  кого « символічний « мікрофон».

Аналіз ситуації.
        Однією з форм роботи на уроках є аналіз ситуації, випадку  з життя. Для розгляду певної ситуації вам необхідно звернути увагу на основні моменти:

1.     Факти: Що відбулося? Хто є учасниками справи? Що ми про них знаємо? Які факти є важливими? Які є другорядними?

2.     Проблеми: Які закони, норми регулюють ситуацію? Яке питання нам треба вирішити, розв’язуючи ситуацію?

3.     Аргументи: Які аргументи можуть бути наведені (обов’язково з використанням доказів на захист кожної зі сторон справи?)

4.      Рішення: Яким буде вирішення ситуації? Чому саме таким? Якими можуть бути наслідки того рішення?




Дискусія.
        Дискусія дає прекрасну нагоду виявити різні позиції з певної проблеми або з суперечливого питання. Для того щоб дискусія була відвертою, необхідно створити атмосферу довіри та взаємодопомоги. Тому в класі бажано виробити правила культури ведення дискусії.

Орієнтовні правила:
1.     Говорити по черзі, а не всім одночасно.
2.     Не перебивати того, хто говорить.
3.     Критикувати ідеї, а не особу, що її висловила.
4.     Поважати  всі висловлені думки.
5.     Не сміятися, коли хтось говорить, за винятком жартів.
6.     Не змінювати тему дискусії.
7.     Намагатися заохочувати до участі в дискусії інших. У своєму класі ви можете доповнити ці правила, прийняти їх після обговорення та дотримуватися під час проведення дискусії.


Акваріум.
        Учитель розподіляє  учнів на чотири групи і пропонує їм прочитати текст підручника.. Він пояснює, що  ці норми будуть потрібні під час  виконання наступного завдання.
        Потім одна  з груп сідає в центрі класу. Це необхідно, щоб відокремити діючу групу від слухачів певною відстанню.  Ця група отримує лист із ситуацією і таке завдання:
·        Прочитайте вголос ситуацію;
·        Обговоріть її в групі, використовуючи  метод дискусії;
·        Дійдіть спільного рішення за 3-4 хв.
       Поки група займає місце, вчитель ознайомлює клас із цим завданням і нагадує правила дискусії в малих групах. Групі пропонують уголос прочитати ситуацію та обговорити її розв’язання. Всі інші учні класу мають тільки слухати, не втручаючись у хід обговорення. На цю роботу групі дають 3-5 хв. 
      Після закінчення група займає свої місця, а вчитель ставить до класу запитання:
- Чи погоджуєтеся ви з думкою групи?
- Чи була ця думка досить аргументованою, доведеною?
- Який з аргументів ви вважаєте найбільш переконливим? На таку бесіду відводять 2-3 хв. Після цього місце в  «акваріумі» займає інша група і обговорює наступну ситуацію.
       Усі групи по черзі мають побувати  в «акваріумі», і діяльність кожної з них мусить бути обговорена класом.
       Наприкінці вчитель повинен прокоментувати ступінь володіння навичками дискусії в малих групах різних груп та учнів і звернути увагу на необхідність та напрямки подальшого вдосконалення таких (2-3хв.). У межах  «акваріуму» можна підбити підсумки уроку або за браком часу обмежитись обговорення роботи кожної групи.

Комментариев нет:

Отправить комментарий