Powered By Blogger

среда, июля 20

Інтерактивні форми навчання

Акваріум

        Учитель розподіляє  учнів на три групи і пропонує їм прочитати текст підручника. Ці норми будуть потрібні під час  виконання наступного завдання.
        Потім одна  з груп сідає в центрі класу. Це необхідно, щоб відокремити діючу групу від слухачів певною відстанню. Ця група отримує лист із ситуацією і таке завдання:
·       Прочитайте вголос ситуацію;
·       Обговоріть її в групі, використовуючи  метод дискусії;
·       Дійдіть спільного рішення за 3-4 хв.
       Поки група займає місце, вчитель ознайомлює клас із цим завданням і нагадує правила дискусії в малих групах. Групі пропонують уголос прочитати ситуацію та обговорити її розв’язання. Всі інші учні класу мають тільки слухати, не втручаючись у хід обговорення. На цю роботу групі дають 3-5 хв. 
      Після закінчення група займає свої місця, а вчитель ставить до класу запитання:
- Чи погоджуєтеся ви з думкою групи?
- Чи була ця думка досить аргументованою, доведеною?
- Який з аргументів ви вважаєте найбільш переконливим? На таку бесіду відводять 2-3 хв. Після цього місце в  «акваріумі» займає інша група і обговорює наступну ситуацію.
       Усі групи по черзі мають побувати  в «акваріумі», і діяльність кожної з них мусить бути обговорена класом.


Панельна дискусія (засідання експертної групи)
Даний метод полягає в обговоренні дискусійного питання малою групою (4—6) учнів із заз­далегідь призначеним головою. Проходить у два етапи: обговорення про­блеми всіма учасниками групи; виклад позицій групи у вигляді виступів. Обговорення цієї позиції з усім класом панельною дискусією не передба­чається.
Даний дискусійний метод дає можливість демонструвати різні погляди на певну проблему. Але при цьому дуже важливо, щоб головні учасники дискусії добре підготувалися й були компетентними в даному питанні. Також треба контролювати, щоб найбільш активні учні не перехопили всю ініціативу, та суворо дотримуватись регламенту (тривалість однієї до­повіді — 3-5 хв.).
Схема проведення «панельної дискусії»:
1.  Визначення теми та кола головних учасників (експертна група).
2.  Обго­ворення організаційних питань, визначення регламенту.
3.         Підготовка приміщення таким чином, щоб головні учасники дискусії розташувались у центрі, а інші сиділи за столами. Дискусія розпо­чинається зі знайомства учнів з «експертною групою» й оголошення теми.
4.         Обговорення певної проблеми головними учасниками, означення спільно виробленої позиції.
5.         Підбиття підсумків.
Форум
Дискусія, під час якої група учнів розглядає визначену проблему й ви­робляє певну позицію, яку потім обговорює з усіма школярами. Це вид дискусії, який передбачає активний обмін думками на другому етапі.
Схема проведення форуму:
1.   Визначення теми дискусії та головних учасників обговорення (як пра­вило, це учні, які мають високий рівень якості знань та творчий потен­ціал).
2.   Висловлення головними учасниками власної думки щодо предмета дискусії.
3.   Залучення всіх учнів класу до активного обговорення проблеми.
4.   Формування головних висновків і підбиття підсумків дискусії.
Концентричні кола
Даний метод передбачає обговорення проблеми невеликою групою учнів, котру залучають до дискусії інші учасники. Група дискутує з визначеної теми, решта учнів слу­хають, а потім здійснюється обмін позиціями.
 Особливість методу концентричних кіл полягає в тому, що він дає мож­ливість залучити до обговорення якомога більшу кількість учнів класу, навіть тих, хто зазвичай не брав участі в дискусії.
Концентричні кола доцільно використовувати в роботі з усіма учнями класу (15—30 учасників).
Схема використання методу
1. Заздалегідь готуються питання, котрі виносяться на обговорення вели­кої й малої групи.
2. Спеціально облаштовується приміщення для про­ведення дискусії (стільці розташовують у два кола, відтак створюється простір для пересування за зовнішнім колом).
3. Дискусія розпочинається з оголошення теми, розподілу учнів на дві групи. Учасники першої групи займають місце у внутрішньому колі, а всі інші — у зовнішньому, як спостерігачі.
4. За сигналом учителя розпо­чинається дискусія.
5. Після 5—10 хвилин учні міняються місцями: ті, хто спостерігав, займають місце у внутрішньому колі й навпаки.
6. Після закінчення другої фази дискусії підбивають підсумки.
Учні утворюють два кола: внутрішнє та зовнішнє. Учні внутрішнього кола (прихильники однієї точки зору) розташовані спинами до центру, .і учні зовнішнього кола (прихильники іншої точки зору) сидять обличчям до опонентів. Внутрішнє коло — нерухоме, зовнішнє — рухоме. За сигналом учителя діти зовнішнього кола пересуваються на один стілець право­руч й опиняються перед наступним партнером. Коли учні пройдуть повне коло, робота припиняється. При цьому учні у зошитах фіксують усі аргу­менти партнера. Таким чином, їхні аргументи постійно поповнюються.
                                                              Метод «6x6x6»      
Метод, завдяки якому велика кількість учнів за короткий час має мож­ливість обговорити якесь питання чи висловити особисту думку більшості учасників дискусії. Дискусія, під час якої в 6 групах (в кожній по 6 учнів) протягом 6 хвилин учні обговорюють певну проблему, запропоновану веду­чим. Потім утворюється 6 нових груп у такий засіб, щоб у кожній з них зна­ходився учень, який працював у попередній дискусійній групі. У нових гру­пах учасники обговорюють результати роботи своїх груп. «6x6x6» — це метод, який активізує всіх присутніх, його можна використовувати в групах з 5, 6, 7 і навіть 8 учнів. Групи мають можливість обговорювати одну й ту саму тему або обирати різні теми. Якщо учні обрали другий варіант, то час роботи треба збільшити.

Схема роботи за методом «6x6x6»
  1. Перед початком вправи приміщення готується таким чином, щоб нав­коло 6 столів розміщувалось 6 стільців.
  2. Учні розподіляються на 6 груп по 6 учасників у кожній. Щоб пояснити цю роботу, можна на невеликих аркушах паперу написати: А1, А2, АЗ, А4, А5, А6. Б1, Б2, БЗ ... і т. д. до Є6. Столи позначаються літерами А, Б, В, Г, Д, Є. Потім ведучий роздає аркуші й пропонує учням зайняти свої місця. На наступному етапі слід позначити аркуші цифрами 1-6 і запропонувати школярам приєднатися до своєї групи згідно з цифрою на аркуші.
  3. Після того, як учні займуть свої місця, оголошується тема обговорення (завдання може бути однаковим або групи можуть обирати різні аспек­ти однієї проблеми), визначається регламент (5—10 хв.), а також дово­диться до відома учнів, що кожен учасник буде доповідати й обговорю­вати хід і підсумки першої дискусії в другій частині уроку.
  4. По закінченні часу утворюються нові групи таким чином, щоб у кожній з них було по одному представнику з попередніх груп. Після чергової зміни місця ведучий відводить 5-6 хвилин для обговорення підсумків роботи.
  5. Підбиття підсумків проведеної роботи.
Судове засідання
Дискусія з елементами ігрового моделювання обговорення проходить у вигляді слухання справи за участю звинувачувальної сторони, суду та за­хисту. Суть цього методу полягає в тому, щоб розглянути якусь проблему не тільки з позиції сучасної людини, а й з позиції «учасників» подій. Сукуп­ність точок зору минулого й сьогодення робить цю дискусію дуже своє­рідною.

Схема проведення судового засідання:
1. На організаційному етапі визначається «суддя», «адвокат», «прокурор», «обвинувачуваний», визначається тема, обсяг необхідної інформації (статистичні дані, документи, додаткова література і т. ін.).
2.       Приміщення готується таким чином, щоб головні учасники «справи» знаходились кожен за окремим столом перед учнями.
3.       Початок дискусії, оголошення теми, знайомство з головними учасни­ками.
4.       Виступи головних осіб («суддя», «адвокат», «прокурор» ...); пропоную­чи свої аргументи з позиції «свідків» тогочасних подій, вони за необхід­ності звертаються одне до одного з питаннями.
5.       Залучення до дискусії інших учасників класу.
6.        Підбиття підсумків дискусії. 
Займи позицію
Цей метод корисний на початку роботи з дискусійними питаннями та проблемами. Його можна використовувати на початку уроку для демонстрації розмаїття поглядів на проблему, що вивчатиметься, або після опанування учнями певної інформації з проблеми і усвідомлен­ня ними можливості протилежних позицій щодо її вирішення. Слід ви­користовувати дві протилежні думки, які не мають однієї (правильної) відповіді.
Розглядаючи протилежні позиції з дискусійної проблеми, учні:
1)        знайомляться з альтернативними поглядами, різними типами історичних інтерпретацій;
2)   прогнозують, які наслідки будуть мати індивідуальні позиції і політичні рішення для суспільства, для окремих людей;
3)        на практиці використовують уміння захищати власну позицію;
4)   вчаться вислуховувати інших;
5)        отримують додаткові знання з теми.
Пам'ятка для вчителя
1.        Запропонуйте учням дискусійне питання і попросіть їх визначити власну позицію щодо цього питання.
2.        Розмістіть плакати в протилежних кутах кімнати. На одному з них написано «згідний (згідна)», на іншому - «не згідний (не згідна)». (Варіанти: на плакатах можуть бути викладені полярні позиції щодо проблеми: наприклад, «Іван Виговський обов'язково повинен був укласти Гадяцький мир з Польщею» і «За цих історичних умов ні в якому разі не можна було підписувати ніяких угод з Польщею»). Або ви можете запропонувати три позиції:


Так
Ні
Не знаю (це складне питання для мене)


3.        Вивісіть правила проведення вправи й обговоріть їх.
4.        Попросіть учасників стати біля відповідного плаката, залежно від їхньої думки щодо обговорюваної проблеми, «проголосувати ногами».
5.        У класі можна повісити такий плакат:
А. Кажіть усе, що вважаєте за потрібне.
         В. Не обговорюйте і не критикуйте висловлювання інших.
         С. Можна повторювати ідеї, запропоновані будь-ким іншим.
         Д. Розширення запропонованої ідеї заохочується.
 6.    По закінченні обговоріть й оцініть запропоновані ідеї.
 7.    Виберіть декількох учасників і попросіть їх обґрунтувати свою позицію або запропонуйте всім, хто поділяє одну і ту саму точку зору, обговорити її і виробити спільні аргументи на її захист.
8.     Після викладу різних точок зору запитайте, чи не змінив хто-не-будь з учасників своєї думки і чи не хоче перейти до іншого плаката. Запропонуйте учням перейти і обґрунтувати причини свого переходу.
9.     Попросіть учасників назвати найбільш переконливі аргументи своєї та протилежної сторони.
Дебати
Один із найбільш складних способів обговорення дискусійних проблем. Дебати можна проводити лише тоді, коли учні навчились працювати в групах та засвоїли технології розв'язання проблем. У де­батах поділ на протилежні точки зору набуває найбільшої гостроти, оскільки учням необхідно довго готуватися й публічно обґрунтовува­ти правильність своєї позиції. Кожна група має переконати опонентів і схилити їх до думки змінити свою позицію. Однак можна поставити й інше завдання - спільно вирішити поставлену проблему. В такому разі учні повинні будуть, висловивши свою точку зору, уважно вислу­хати протилежну сторону, щоб знайти точки дотику. Важливо, щоб учасники дебатів не переносили емоції один на одного, а спілкувались спокійно.

Пам'ятка для вчителя
1.  Підготовка:
а) повідомте учням тему дебатів;
б) об'єднайте учнів у групи (дві чи три позиції). Можна придумати ролі для груп (вчителі, батьки, селяни і т. д.);
в) підготуйте й роздайте чи поясніть, де знайти інформацію з темидебатів. Учні повинні підготуватись заздалегідь;
г) підготуйте аудиторію.
2. Хід дебатів:
а) ще раз оголосіть тему дебатів і відрекомендуйте групи;
б) нагадайте правила ведення дискусії;
в) визначте час і порядок проведення дебатів. Наприклад, на підго­товку в групах можна виділити 15 хвилин, на виступ кожної групи - 10 хвилин (може бути три виступи: обґрунтування своєї позиції і дві відповіді на виступи та запитання інших груп), на загальну дискусію - 15 хвилин;
г)  під час підготовки група повинна розподілити ролі, подумати, як краще використати відведений для виступів час, підготувати запи­тання для інших груп;
д) для оцінки виступів учасників дебатів можна запросити суддів;є) учитель повинен суворо стежити за регламентом;
є) якщо було завдання знайти спільне рішення, то після дискусії можна провести голосування.
3. Підсумуйте, а якщо були судді - дайте їм слово.
 
      

Комментариев нет:

Отправить комментарий